НОВІТНЄ ЮВЕЛІРНЕ МИСТЕЦТВО:
ВІТРАЖНІ КАЗКИ КАТЕРИНИ ТИТОВОЇ
Розглядаючи новітні тенденції в сучасному декоративно-ужитковому
мистецтві, неможливо оминути увагою роботи молодих ювелірів. Величезний
арсенал матеріалів, інструментів та технік надає практично необмежені
можливості для творчих пошуків, тому їхні ювелірні вироби вражають своєю
оригінальністю й здатні епатувати найвибагливішого естета [1, с. 42]. Хочеться
акцентувати увагу на творчості української майстрині Катерини Титової, яка
створює чудові вітражні прикраси з металевих елементів та акрилового скла. Ця
сучаснатехніка є похідною від давнього мистецтва емалі, яка налічує не одне
тисячоліття [2]. Акрилові матеріали на початку ХХІ ст. набули надзвичайного
поширення, що є цілком закономірним завдяки простоті в роботі та порівняно
невисокій вартості. При цьому естетичний вигляд готових прикрас буває
настільки витонченим і тендітним, що їм віддають перевагу на тлі виробів зі
справжньою скляною пастою.
Розглядаючи комплексно творчість Катерини, варто звернути увагу на її
універсальності: майстриня не обмежує себе у виборі ані сюжетів зображення,
ані форм, ані типів виробів. Особливої уваги удостоєні наївні напівдитячі
малюнки: тварини, споруди, іграшки, які часто стають сюжетами для виробів
усіх типів. Полюбляє вона масштабні сережки та каффи, у яких можна втілити
цікавий сюжет, або ж просто максимально розкрити естетичні можливості
вітражних прикрас.
Зокрема, хочеться акцентувати увагу на сережках із зображенням квітів,
повітряних куль, риб та риб’ячих скелетів – це оригінальні вироби, які завдяки
вигідній матеріальній подачі демонструють красу напівпрозорих скляних
елементів.
Світло, проникаючи крізь різнокольорове скло, утворює фантастичні
візерунки, а орнамент дротової основи виділяє контури окремих елементів.
Форми основи й кріплення також доповнюють загальну картину прикраси –
майстриня сама розробляє їх відповідно до свого творчого задуму. Наприклад, у
сережках-коромислах «Рибки» кріплення виглядає з риб’ячого рота, нагадуючи
фонтанчик води.
Аналогічний принцип застосувала майстриня і в сережках у
вигляді квітів – тут гачечки схожі на стебла квітів. Сережки «Повітряні кулі»
оздоблені акриловим склом лише у верхній частині, нижня виготовлена з
мідного дроту, а гачечки-кріплення вигнуті подібно до форми мотузки. Прямо
під стиком кріплення й підвіски розміщений ще один невеличкий сегмент, що
нагадує пальник. Таким чином структура сережки повністю відповідає структурі
справжньої повітряної кулі.
Натомість популярні в творчості Катерини сережки-крапельки не мають
змістовного підґрунтя, проте чудово розкривають можливості техніки. Вона
формує з дроту мініатюрні «стільники», розміщуючи окремі оправи в
довільному порядку. Наповнюючи їх кольоровою акриловою масою, майстриня
створює контрастний або зближений колорит. Світло, проникаючи крізь крихітні
скельця, відкидає на шкіру яскраві відблиски, які переплітаються у візерунки.
Така властивість прозорого кольорового скла та його сучасного аналога – акрилу
– робить його незамінним помічником майстрів-ювелірів.
Значне місце в творчості Катерини Титової посідають різноманітні кулони
та підвіски, для яких вона обирає сюжетні або абстраговані від реальності
зображення. Зупинімося на кількох прикладах її виробів. Кулон у вигляді веселої
такси в кофтинці відразу ж впадає в око: при всій своїй реалістичності він
художньо стилізований, фігура такси вигнута для максимальної зручності
кріплення.
Кулони у вигляді квітів більш декоративні – пізнавані силуети квітів
максимально сплощені, подібні до геральдичної символіки або орнаментів. Дріт,
утворюючи прожилки між різними кольорами пелюсток і листків, нагадує
стебла, таким чином посилюючи загальне образне значення виробу. Кулон у
вигляді дирижабля максимально стилізований – плоска форма рисуночно
передає силует літального апарата, проте, на відміну від сережок – повітряних
куль, він не має жодних об’ємних деталей. Яскрава кольорова палітра посилює
іграшковість, наївність прикраси.
Не оминає увагою Катерина і створення цілих комплектів, у яких
надзвичайно цікаво постають різні за формою та структурою зображення
єдиного сюжету. Наприклад, у гарнітурі «Кавун», який складається з сережок,
браслета й персня, перед глядачами постають соковиті кавунові дольки,
виконані у вигляді рухомих сегментів (сережки) та статичних (перстень,
браслет). Сережки мають певну перевагу перед іншими компонентами гарнітура
– кавунові дольки гойдаються, відкидаючи яскраві відблиски. Натомість скляні
вставки браслета і персня нерухомі, позбавлені світлових перепадів. Але через
це не втрачають своєї оригінальності: скло, підсвічене ззовні, яскраво спалахує
на тлі шкіри та мідної оправи, ваблячи погляд.
Підсумовуючи огляд виробів Катерини Титової, можна сміливо назвати її
майстром, яка ілюструє казки за допомогою ювелірних матеріалів. Скло та дріт у
її руках перетворюються на справжні витвори мистецтва, покликані дивувати й
епатувати. Вони повністю виправдовують слоган її творчої майстерні –
«незвичні речі для незвичайних людей».
Використані джерела:
1. Триколенко С. Використання каміння в кольчужних прикрасах / С.
Триколенко // Сучасні технології та особливості видобутку, обробки і
використання природного каміння: міжнародна науково-практична конференція,
26 листопада 2015 р.: тези доп. – Київ, 2015 – С. 42-44.
2. Trykolenko O. Artist-sorceress converted to glass jewelry / Електронний ресурс:
http://er.nau.edu.ua:8080/bitstream/NAU/
23452/1/%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%BE%20%281%29.doc
Стаття опублікована у виданні:
Художні практики початку ХХІ століття: новації, тенденції,
перспективи: матеріали всеукр. наук.-практ. конф., 24 листопада 2017 р.,
Київ / Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і
дизайну ім. Михайла Бойчука. – К., 2017. – 427 с.
Для ілюстративного ряду використано матеріали з електронного ресурсу https://www.facebook.com/titowajewelry/
Немає коментарів:
Дописати коментар